
Дослідження «Спроможності та виклики Рад ВПО» присвячене діяльності Рад з питань внутрішньо переміщених осіб та проведене REACH (IMPACT Initiatives) у партнерстві з Благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», за фінансування European Union Civil Protection and Humanitarian Aid у лютому–травні 2025 року.
Мета дослідження — надати фактичну, підтверджену даними оцінку стану Рад ВПО з усієї України, виявити ключові виклики їх функціонування та сформувати практичні рекомендації для покращення їхньої роботи.
Результати дослідження
Результати показали, що попри обмежені повноваження Рад ВПО, відсутність бюджетів і велику кількість завдань, Ради поступово перетворюються на ефективні платформи для взаємодії переміщених людей і місцевої влади. Їхня діяльність сприяє пошуку дієвих рішень на рівні громад. Це допомагає ВПО інтегруватися в життя нової громади, відстоювати свої права та брати участь у виробленні політик.
Хоча Ради ВПО мають лише дорадчий статус і не є юридичними особами, при підтримці громади та залученості самих переселенців вони здатні впливати на локальні процеси, формувати ініціативи та просувати зміни. Для того щоб посилити цю роль, важливо не лише ресурсно підсилювати Ради, а й глибше розуміти їхні запити, бар’єри й потреби у реалізації повноважень, передбачених Примірним положенням про Раду з питань внутрішньо переміщених осіб.
Основні аспекти актуальної діяльності Рад ВПО, які потребують окремої уваги:
- У середньому лише 48 % членкинь та членів Рад ВПО — це самі ВПО (нижче 50 % мінімуму, визначеного Примірним положенням). Найменший показник — у західних регіонах (41 %).
- До складу Рад ВПО входять переважно жінки (76 %).
- Кожна п’ята рада працює завдяки зусиллям одного-двох найактивніших членкинь і членів.
- 22 % рад проводили засідання рідше одного разу на квартал.
- Членкині та члени рад часто займаються прямою допомогою переселенцям, що не входить до їхніх повноважень, через нестачу інших механізмів підтримки у громадах.
- Більшість рад не мають офісу, техніки чи фінансування. Деякі голови купують канцелярію чи друкують документи власним коштом.
- Немає ефективної системи обміну досвідом між Радами ВПО, сталого зв’язку з центральною владою. Менше половини рад контактують з іншими радами.
Створення Рад ВПО — це реальна спроба дати голос самій спільноті переміщених людей у розв’язанні локальних питань. Вони мають потенціал бути ефективними, але потребують чіткої структури, ресурсів і партнерства. Результати дослідження дозволяють вперше комплексно побачити стан справ у громадах, почути голос самих Рад ВПО та визначити вектор подальших змін. Отримана аналітика стане підґрунтям для прийняття стратегічних рішень і для міжнародних донорів, і для української влади.

Методологія
Дослідження базується на поєднанні кількісного та якісного підходів із географічною стратифікацією. Генеральну сукупність склали 654 Ради ВПО, створені при органах місцевого самоврядування міських, селищних та сільських громад, згідно з мапуванням, проведеним БФ «ССС» у партнерстві з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України в серпні 2024 року.
Репрезентативна вибірка охопила 431 раду (66 % сукупності), з урахуванням трьох макрорегіонів — Захід, Північ–Центр, Південь–Схід. Опитування проводилося телефоном у лютому 2025 року за допомогою стандартизованої анкети. Серед контактів, з якими вдалося зв’язатися, рівень відповіді становив 88 %. Було проведено дві фокус-групи та вісім глибинних інтерв’ю з представницями та представниками місцевої влади, громадських організацій і Рад з питань ВПО.
Цю публікацію підготували за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН). Зміст цієї публікації виключно є відповідальністю Благодійної організації «Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”» і жодним чином не відображає поглядів УВКБ ООН.