У виданні «Рубрика» вийшла ґрунтовна стаття про те, як Ради з питань ВПО на практиці впливають на місцеві політики, бюджетні рішення та процеси відновлення громад. Читайте оригінальний матеріал Владислава Лесика «Не лише консультувати, а й впливати: як рада ВПО може стати ефективним механізмом у своїй громаді» повністю на Порталі Рад ВПО.
Не лише консультувати, а й впливати: як рада ВПО може стати ефективним механізмом у своїй громаді
Після повномасштабного вторгнення мільйони українців були змушені покинути свої домівки. Щоб їхній голос не губився, у громадах по всій країні працюють ради з питань внутрішньо переміщених осіб. Формально це дорадчі органи, але на практиці саме вони можуть впливати на рішення місцевої влади — і допомагати ВПО інтегруватися, відновлюватися й змінювати громади зсередини. “Рубрика” дізналася, як радам ВПО стати ефективними і що можна зробити для покращення їхньої роботи.
У чому проблема?
За даними Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності, станом на листопад 2025 року в Україні є майже 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО). І їхня кількість продовжує рости з продовженням повномасштабної війни. Лише з початку цього року понад 190 тисяч людей стали переміщеними особами з прифронтових територій.
Для захисту прав та інтересів ВПО, їхньої інтеграції та адаптації на нових місцях, з 2019 року в Україні почали діяти ради ВПО — консультативно-дорадчі органи. У 2023 році, коли уряд офіційно визнав ці структури, їхня кількість стрімко збільшилася.
Зараз в Україні діє понад 800 рад при обласних, районних, міських адміністраціях та органах місцевого самоврядування. За словами директорки з питань адвокації й програм розвитку благодійного фонду “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” Ольги Іванової, від 2019 року вони еволюціонували, й нині більшість із них не є дорадчими структурами:
“Вони реально впливають на місцеві політики, пропонують рішення, які змінюють життя переміщених осіб, і дуже часто — всієї громади”.
ССС є фондом, який свого часу започаткував мережу рад ВПО, а нині відстежує її діяльність. “Рубрика” поспілкувалася з Ольгою Івановою, щоб дізнатися, як ради можуть мати реальний вплив на життя громади та тримати органи місцевого самоврядування на контролі. Поговорили й про те, які кроки варто зробити, щоб механізм рад став ще ефективнішим.
Яке рішення?
Ради ВПО на контролі
Ольга Іванова каже, що хоча ради ВПО були створені не для фінансових перевірок чи аудитів, вони можуть мати сильний превентивний ефект у запобіганні певним корупційним ризикам чи неефективним рішенням.
“Адже це реальні люди, отримувачі послуг, які бачать рішення громади «знизу» і можуть ставити правильні питання ще до того, як щось піде не так”, — коментує експертка.
На практиці ради впливають передусім тим, що оцінюють потреби внутрішньо переміщених осіб й можуть офіційно рекомендувати, які проєкти справді варто робити, каже директорка з питань адвокації й програм розвитку ССС. Коли є аргументована позиція від самих переміщених осіб, це, за її словами, допомагає уникати рішень, які не мають соціального ефекту або ж викликають підозри.
Іванова зазначає, що у багатьох громадах ради по суті здійснюють первинний громадський аудит: аналізують, що закладено у місцевих програмах, що прописано в рішеннях виконкому, які закупівлі плануються. І навіть якщо вони не мають юридичних інструментів впливу, прості уточнення чи зауваження часто змінюють хід дискусій.
“Часто ради також дивляться, чи відповідає результат заявленим цілям — чи забезпечує об’єкт доступність для ВПО, чи не створює нових бар’єрів. Це дуже важливо, бо багато рішень ухвалюються без урахування реального користувача”, — каже представниця ССС.
Ще один важливий інструмент долученості ради до контролю за рішеннями місцевої влади — участь у робочих групах. Там, де ради мають можливість працювати разом із владою ще на етапі планування, ризики зменшуються значно раніше, ніж коли щось уже реалізовано.
Про свою роботу “Рубриці” розповіла Рада ВПО у Калуській громаді. Її голова, Валерія Пруднікова, каже, що зараз у громаді проживає близько п’яти тисяч внутрішньо переміщених осіб. Раду створили у 2023 році, і сьогодні до неї входять 19 людей, серед яких 15 — самі ВПО.
У фокусі роботи Калуської ради — адвокація та моніторинг місцевих програм, які стосуються переселенців. Проте, за словами Пруднікової, частина ВПО досі очікує від ради зовсім іншого — виконання гуманітарних функцій:
“Так, дійсно, за змоги, ми шукаємо донорів та можливості допомогти людям. Питань та звернень від людей багато, і це різні напрямки: оздоровлення, житло, інформаційна кампанія”.
Говорячи про взаємодію з місцевою владою, Валерія Пруднікова зазначає, що в Калуші щочетверга проводять наради, присвячені питанням ВПО та молоді. На ці зустрічі приходить представник ради, аби озвучити проблеми, які турбують переселенців, і передати пропозиції від органу, що представляє їхні інтереси. Окрім цього, рада регулярно готує звернення та подання до міської ради — так намагається впливати на рішення, які стосуються життя ВПО в громаді.
“Відповіді надають вчасно і в основному всі пропозиції погоджуються”, — розповідає Валерія Пруднікова.
Ради ВПО і відновлення
Одна зі сфер з найбільшими корупційними ризиками — відбудова. Як розповідав “Рубриці” аналітик Ярослав Пилипенко, проєкт Dozorro виявив потенційну переплату у кожній другій закупівлі з 600 проаналізованих будівельних проєктів. Участь рад ВПО у відбудові — це не лише спосіб врахувати інтереси переміщених людей, а й важливий крок до більш прозорих процесів відновлення.
Сьогодні цей напрям активно розвивається. На третьому Всеукраїнському форумі рад ВПО, що відбувся в листопаді, презентували Декларацію намірів “Стійка та якісна відбудова: залучення рад з питань внутрішньо переміщених осіб до процесів відновлення”. У документі зафіксовано публічне зобов’язання долучати ВПО та постраждалі громади до ухвалення рішень щодо повоєнного відновлення. Підтримати Декларацію можуть державні інституції, громадські та міжнародні організації, науковці, бізнес і, звісно, самі ради ВПО.
Ольга Іванова каже, що бачить документ як практичний інструмент інституційної адвокації: “Декларація — це спосіб перетворити тему участі переселенців у відбудові з «побажання» на реальний механізм. Вона поки на етапі запуску, але має працювати одразу на кількох рівнях”.
Перший рівень — міжнародний, який означає публічні зобов’язання донорів. Коли організація підписує документ на глобальній платформі, вона зобов’язується консультуватися з радами ВПО, враховувати їхню думку при плануванні й оцінці проєктів, а також перевіряти, чи дотримані права переселенців під час гуманітарної допомоги чи відновлення, пояснює Іванова. Тобто консультації стають не жестом доброї волі, а стандартом.
На національному рівні декларація — це аргумент, чому участь рад ВПО має бути інтегрована у стратегії відновлення, чому вони мають входити до міжвідомчих груп. Це допомагає “зашити” участь ВПО у довгострокові політики.
А на місцевому рівні декларація спонукає громади створювати конкретні процедури: включати ради до робочих груп, обговорювати пріоритети з переміщеними особами, оцінювати вплив на вразливі групи перед затвердженням проєктів, пояснює директорка з питань адвокації й програм розвитку ССС.
Якщо ваша рада, організація чи бізнес хоче доєднатися до декларації, то це можна зробити, заповнивши відповідну форму.
Ради ВПО і бюджетний цикл
Ради ВПО можуть впливати й на формування бюджету в громадах. У багатьох громадах вони вже до цього наближаються, каже Ольга Іванова. Тут важливо долучити ради до роботи на ранніх етапах, коли програми бюджету лише формуються, а не тоді, коли все вже вирішено, вважає представниця ССС. Для цього ради ВПО можуть:
- брати участь у робочих групах;
- давати свої пропозиції до бюджету на основі досліджень і опитувань, які вони регулярно проводять;
- приходити на бюджетні комісії, слухання, сесії.
Це дозволяє радам відстежувати, чи закладені у проєктах кошти на переселенців, і чи програми бюджетів відповідають реальним потребам людей.
“Така участь дає можливість не просто консультувати, а реально впливати на пріоритети фінансування, забезпечувати прозорість процесів і стежити, щоб інтереси переселенців не «загубилися» у довгому переліку потреб і витрат”, — каже Іванова.
Як ще можна посилити вплив рад ВПО
Дослідження ССС показує, що ефективність рад ВПО часто залежить від політичної волі органів місцевого самоврядування, при яких вони діють. Але, каже Ольга Іванова, вплив рад можна посилити й нормативно. Наприклад, впровадивши обов’язковий розгляд рекомендацій рад місцевими органами.
“Певні аналогії вже існують — скажімо, у молодіжних радах або громадських радах при міністерствах. Там рекомендації мають бути розглянуті в обов’язковому порядку, і на них має бути офіційна відповідь. Така практика цілком може працювати й на місцевому рівні”, — пояснює Ольга Іванова.
Для цього громади також можуть ухвалювати свої положення, які формалізують:
- участь рад у робочих групах;
- обов’язковий розгляд рекомендацій рад з письмовими відповідями на них;
- участь рад у громадських обговореннях та бюджетних процесах.
Крім положень громад, можна оновити Примірне положення про ради ВПО: додати норму, що органи місцевого самоврядування мають розглядати рекомендації рад й надавати відповідь у чітко визначений термін.
Також в уже згаданому дослідженні йдеться про те, що ради ВПО не завжди мають доступу до важливих даних про житловий фонд, черги, фінансування, закупівлі тощо. Почасти ради працюють на основі власних досліджень та опитувань. Але рішення є, каже Ольга Іванова. Можна визначити перелік даних, доступ до яких для рад має бути гарантованим, і закріпити механізм доступу через локальні положення. Це можуть бути регулярні брифінги, надання даних на запит, доступ до матеріалів комісій.
А як щодо оплачуваної діяльності рад або окремих їхніх членів? Нині вони працюють виключно на волонтерських засадах, і це, за словами Ольги Іванової, серйозний виклик — хоча потреба у фінансовій підтримці очевидна.
“Обсяг роботи великий: дослідження, аналітика, документування, комунікація з громадою, участь у засіданнях. Люди роблять це добровільно, часто паралельно з роботою і сімейними обов’язками”, — розповідає представниця ССС.
Є кілька можливих шляхів розв’язання цієї проблеми. Один із них — створення в органах місцевого самоврядування посади координатора ради, за аналогією з координаторами молодіжних рад. Інший варіант — підтримка через ЦНАП або відділи соцзахисту: це може бути не окрема посада саме в раді, але хоча б одна людина, яка допомагає з документацією, уточнює Іванова. Ще один шлях — залучення грантового фінансування. Деякі громади вже використовують цю можливість, що дозволяє радам частково компенсувати витрати часу й зусиль.
“Наша позиція в ССС така: оплачувана адміністративна й аналітична підтримка дуже підвищила б сталість роботи рад. Але важливо зберегти волонтерську природу самої ради — тому підтримка має стосуватися організаційних процесів, а не оплати членства”, — каже Ольга Іванова.
А це точно працює?
Робота рад ВПО: успішні кейси
Ольга Іванова зазначає, що вдалі кейси роботи рад ВПО є в кожному регіоні. Але їхня наявність і кількість залежить від ініціативності людей. Бо інколи, каже представниця ССС, один активіст в раді здатен зробити більше, ніж ціла область зі значно більшими ресурсами.
Ольга Іванова розповідає про такі успішні приклади роботи рад:
- На Рівненщині ради ВПО фактично стали активними учасниками формування житлової політики: вони провели дослідження щодо реалізації національних і місцевих житлових програм та на місцевому рівні ініціювали ухвалення нової редакції Порядку формування фонду житла та Положення про комісію з обліку, що відновило процедуру взяття переселенців на облік. Паралельно ради ведуть інформаційну кампанію, роз’яснюючи ВПО їхнє право на тимчасове житло та порядок подання документів.
- У Полтавській області одна з рад ВПО стала ключовим драйвером оновленої житлової програми на 2024–2027 роки у своїй громаді. А це не просто документ, каже Іванова, це реальні механізми: фонд, реконструкції, придбання житла, фінансування.
- У Миколаївській області одна з рад ініціювала створення Центру надання соціальних послуг. І тепер там є догляд удома, супровід сімей, психологічна підтримка, прокат технічних засобів реабілітації — все у громаді, без відряджень у великі міста.
“Якщо узагальнювати, то дієвість рад найбільше залежить від мотивації людей усередині них. Бо ми бачили десятки випадків, коли люди з нічого створювали системні зміни. Але, звісно, коли місцева влада теж відкрита — це сильно пришвидшує процес. У будь-якому разі, це інструмент, і хтось ним користується на максимум, а хтось — майже не використовує. Але коли є запит громади переселенців і є активні люди — зробити можна дуже багато”, — каже директорка з питань адвокації й програм розвитку ССС.
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках ініціативи “Партнерство “Відкритий уряд” в Європі”. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО “Інститут успішного міста” та медіа рішень “Рубрика” і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.