Віталій Карпенко — переселенець з Донецька, який з 2015 року мешкає в Чернівцях. Після повномасштабного вторгнення активно включився в гуманітарну діяльність і сьогодні очолює як міську, так і обласну Ради з питань ВПО. Його досвід — приклад ефективної локальної адвокації змін. Про досягнення однієї з найефективніших Рад він розповів у інтерв’ю Порталу Рад ВПО.

Як ВПО трансформують громаду
Рада з питань ВПО в Чернівцях стала першою в Україні, створеною після початку повномасштабного вторгнення. Початок її діяльності — липень 2022 року.
— Пане Віталію, як ви потрапили до Ради з питань ВПО?
— Я народився у Донецьку та до початку війни мешкав там. У Чернівцях живу з першої хвилі переміщення. Коли приїхав, тоді ще не було такої допомоги ВПО, як після повномасштабного вторгнення. Дуже добре пам’ятаю, наскільки складно адаптуватись у новому місті. Тож із 2022 року активно долучився до гуманітарних ініціатив у Чернівцях. Зокрема, брав участь у роботі першого гуманітарного штабу.
Майже рік я регулярно відвідував засідання Ради з питань ВПО, але не був її учасником. Порушував важливі проблемні питання, з якими стикаються переміщені люди. Пояснював зі свого досвіду, що навіть дрібниці, які здаються незначними для людей, що ніколи не змінювали місце проживання, можуть мати велике значення для тих, хто у стресовому стані. Згодом мене запросили долучитися до Ради. І я розпочав діяльність одразу на посаді голови Ради з питань ВПО при Чернівецькій міській раді.
— З чого почалася ваша робота?
— Моя активність розпочалася з надзвичайно важливого питання, яке я порушував у інформаційному полі, а саме: доступність тимчасового житла для ВПО. Тут хочу подякувати Благодійному фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» за підтримку. Це була перша масштабна інформаційна кампанія нашої Ради з питань ВПО: проінформували, розробили пам’ятки, виготовили буклети про можливості щодо житла для людей, які зазнали переміщення. Згодом мене обрали головою Чернівецької обласної Ради з питань ВПО.
— З якими викликами ви стикались у роботі з місцевою владою?
— У Чернівцях з боку представників місцевої влади, які входять до складу Ради, немає опору ініціативам. У нас налагоджено комунікацію з Департаментом соціальної політики міської ради та з заступником міського голови Юрієм Лисюком, який також є заступником голови Ради з питань ВПО. Трапляється, місцеві мешканці не до кінця розуміють проблематику, для них вона не завжди є пріоритетною. Але в цілому ідею створення Ради підтримали швидко.
Про головні адвокаційні успіхи
— Які локальні зміни вдалося реалізувати у Чернівцях?
— Одне з ключових досягнень — інформаційна кампанія щодо тимчасового житла і зміни до місцевих програм соціального захисту у 2023 році. Завдяки цим змінам, вразливі категорії ВПО здобули таку ж підтримку, як і місцеві мешканці. Наприклад, одноразова допомога на лікування дітям з інвалідністю, кошти на дорогі ліки. Також ми розробили програму інтеграції ВПО в Чернівецьку громаду. Під час опитування виявилось, що багато хто потребує доступу до громадських пралень і лазень. Ці послуги включили в програму – і вони мають величезний попит. Навіть додали у програму ще одну соціальну пральню.
Наступний крок — розв’язали проблему з неврегульованим механізмом отримання пільги на проїзд. Спочатку вона стосувалася дітей з-поміж ВПО та дитячих будинків сімейного типу, які навчались онлайн — через нову систему електронних квитків вони не могли отримати пільгу. Рада з питань ВПО напрацювала рішення: зібрали заяви, довідки зі шкіл. І діти отримали послугу безплатного проїзду. Потім стало зрозуміло, що проблема глибша, стосується й пенсіонерів, людей з інвалідністю та інших пільгових категорій. Місто внесло зміни до програми, і тепер оформити пільговий електронний квиток можна через ЦНАП. До ініціативи почали долучатись громади з області. Таких уже близько десяти.
— Що ще вдалося змінити?
— Ми зіткнулись із тим, що пільгові категорії ВПО не мали доступу до програми безоплатного зубопротезування. До Ради ВПО звернувся ліквідатор аварії на ЧАЕС — він мав пільгу, але через передачу фінансування на місцевий рівень, не міг нею скористатись. Ми допомогли йому отримати таку допомогу через благодійний фонд, а потім створили робочу групу для вивчення масштабів проблеми. Провели опитування серед ВПО. Фінансове управління порахувало орієнтовну потребу у коштах — і 10 вересня 2024 року місцева влада внесла зміни до Порядку. Тепер ВПО мають доступ до зубопротезування на рівні з місцевими. Попри черги та обмежені ресурси, програму вдалося зрушити з мертвої точки.
Про співпрацю з владою
— Які аргументи, на вашу думку, найкраще працюють у комунікації з місцевою владою, коли мова йде про адвокацію змін?
— Перш за все, ми завжди демонструємо, що йдеться не про одиничний випадок. Ми аналізуємо проблему, показуємо, що вона має системний характер, які ресурси вже залучено для її вирішення. Це допомагає вибудувати аргументацію: ми не просто реагуємо на окрему потребу, а намагаємося налагодити сталий механізм.
Хороший приклад — це програма забезпечення тимчасовим житлом для ВПО. У Чернівцях за Постановою КМУ № 495 будуються два багатоповерхових будинки. Це не МТП (місця тимчасового проживання), не гуртожиток — це повноцінні квартири, і вже є європейський донор, який фінансує проєкт. Близько тисячі людей зможуть отримати житло.
Ми просували ідею на засіданні Ради з питань ВПО, аргументували не лише потребою, а й наявністю нормативної бази та статистики: скільки людей планують залишитись у громаді. Це допомогло залучити фінансування, пояснити донору, що помешкання використовуватимуться.
Також цьогоріч Рада з питань ВПО подала рекомендації щодо зміни тарифу на електроенергію у приміщенні, де тимчасово проживали ВПО. Як результат, суми в рахунках знижено майже вдвічі.

Нові виклики: захист дітей та освіта
— Над чим зараз працює Рада з питань ВПО при Чернівецькому виконкомі?
— Один із напрямів — захист прав дітей з-поміж ВПО. Ми бачимо випадки, коли після мобілізації батька дитина лишається без опіки. Або ж дитину забирають знайомі без офіційних рішень. Так не має бути. Ми хочемо налагодити ефективну комунікацію між усіма службами — поліцією, соцзахистом, управлінням освіти, – щоб у таких випадках діяти швидко та чітко.
Ще одна тема — залучення дітей з-поміж ВПО до офлайн-освіти. Зараз у школах із восьми тисяч дітей офлайн навчаються лише дві тисячі. Багато хто — на дистанційному, у своїх школах за попереднім місцем проживання. Ми хочемо створити лагідну інтеграційну програму, щоб повернення до офлайну було м’яким, а не у вигляді заборони дистанційки, як це було торік. І щоб заходи — культурні, освітні, спортивні — проводилися не лише для дітей з-поміж ВПО, а для всіх дітей громади.
Цю публікацію підготували за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН). Зміст цієї публікації виключно є відповідальністю Благодійної організації «Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”» і жодним чином не відображає поглядів УВКБ ООН.