Про перші успіхи роботи Рад ВПО, які посилюють голос переселенок та переселенців у громадах та ініціюють нові програми, а також про соціальну підтримку, забезпечення житлом та сприяння зайнятості ВПО говорили під час другого дня ІІ Всеукраїнського Форуму Рад ВПО.
Масштабний захід у Києві став платформою для дискусій та напрацювання спільних рішень щодо підтримки та захисту ВПО, а також врахування їхньої думки як на місцевому, так і національному рівнях.
Меттью Джонсон, радник з питань стабілізації посольства США в Україні, наголосив, що Україна пройшла великий шлях — від пошуку іноземного досвіду до напрацювання власного, яким може ділитись.
«Ви можете розповісти, як започаткувати Раду ВПО як пілотний проєкт, а потім адаптувати його під різні громади. А згодом масштабувати роботу і заручитись підтримкою уряду та міжнародних організацій. Торік на форумі з нами ділилась досвідом представниця Колумбії, але я впевнений, що незабаром у світі слухатимуть українських спікерів. І цим можна завдячити громадському сектору, який співпрацює з міжнародними організаціями, наприклад з ООН, і самим ВПО, які працюють у громадах».
Обмін досвідом між самими представниками і представницями Рад ВПО — одне з головних завдань Форуму. Це зазначила старша спеціалістка з питань захисту на рівні громад Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні Сара Елліотт.
«Ця конференція дає можливість почути нові ідеї й реалізувати їх на місцях. Я знаю, що взяти на себе таку роль, долучитися до Ради ВПО і представляти свою громаду, вимагає багато часу і зусиль. Але лише самі переселенці знають найкраще, що їм потрібно. Тож Ради ВПО — це унікальний інструмент адвокації, якого нема більше ніде у світі. Це важливий важіль впливу заради добробуту переміщених людей», — сказала Сара Елліотт.
На сьогодні в Україні зареєстровані понад 800 Рад ВПО на рівні областей, районів та органів місцевого самоврядування, а це понад 20 тисяч активних членів та членкинь. Всі ради різні — в когось є досвідчені експерти та експертки, а хтось вперше працює з питаннями адвокації та аналізу проблематики у громаді. Тож також форум мав на меті обговорити в експертному середовищі ті проблемні питання, з якими стикаються як переселенці в Україні, так і Ради ВПО, — заявила програмна директорка Благодійного фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» Ольга Іванова.
«Цей форум став логічним продовженням роботи з розвитку мережі Рад ВПО, яку ми розпочали ще у 2019 році. Звісно, основний її етап був торік, коли в Україні майже одночасно було створено понад пів тисячі Рад ВПО. Минулого року ми окреслили пріоритетні завдання, а сьогодні продовжили роботу над ними з експертами, зокрема й міжнародними. Цей форум — це також знайомства та нетворкінг. Бо після кількох років локдауну та активного переміщення через повномасштабну війну, ми зрозуміли, наскільки важливо зустрічатись і говорити особисто», — зазначила Ольга Іванова.
Оксана Савицька, провідна юристка Благодійного фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», додала, що більшість учасників і учасниць цьогорічного Форуму — це саме Ради ВПО, як і планували організатори.
«У більшості членів і членкинь Рад ВПО не було можливості брати участь у таких масштабних заходах спільно з іншими Радами, представниками обласної та державної влади. Поставити їм конкретні питання, почути відповіді, дізнатися про плани на майбутнє. Також захід дав можливість поділитися успіхами, ідеями та проблемами».
Одним з головних напрацювань Форуму стала домовленість про створення нової громадської організації — Конгресу Рад ВПО, який візьме на себе координаційну роль та надаватиме методичну підтримку.
Захід проводився Благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» у партнерстві з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) та Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX in Ukraine).
Цю публікацію підготували за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН). Зміст цієї публікації виключно є відповідальністю Благодійної організації «Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”» і жодним чином не відображає поглядів УВКБ ООН.