У червні 2026 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення до 2030 року та операційний план заходів з її реалізації на 2026–2028 роки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 червня 2026 р. № 598-р).
1. Що таке Стратегія державної політики щодо внутрішнього переміщення і навіщо вона?
Простіше, Стратегія — це план дій держави, який визначає, як у найближчі роки Україна підтримуватиме внутрішньо переміщених людей і громади, що їх приймають.
Документ охоплює весь шлях людини після вимушеного переміщення: від евакуації чи виїзду з небезпечної території до адаптації в новій громаді або добровільного повернення додому, коли це стане безпечним.
Щодо організації евакуації, то в документі, зокрема, передбачено визначення чітких критеріїв її проведення. А також — ранню комплексну оцінку потреб людей, розвиток транзитних центрів та стандартизовані алгоритми дій на всіх етапах евакуації.
Головна ідея Стратегії — перейти від тимчасової допомоги до системної підтримки. Йдеться не лише про гуманітарну допомогу, а й про створення умов. Щоб люди могли знайти житло, роботу, отримати освіту, користуватися необхідними послугами та поступово відновити самостійність.
2. Чому ця Стратегія важлива?
Стратегія визначає, якою буде державна політика щодо внутрішнього переміщення до 2030 року. Саме на її основі розроблятимуться нові державні програми, зміни до законодавства та механізми підтримки внутрішньо переміщених людей і громад.
Для органів місцевого самоврядування це своєрідна дорожня карта. Вона допомагає планувати розвиток громади вже зараз з урахуванням потреб внутрішньо переміщених людей, навіть якщо окремі нормативні документи іще перебувають у розробці.
Водночас Стратегія визначає конкретні показники, за якими оцінюватиметься її виконання:
- до 2030 року щонайменше 75% територіальних громад мають враховувати потреби ВПО у стратегічному та бюджетному плануванні;
- не менш як 85% ВПО — бути забезпеченими житлом для постійного проживання;
- не менш як 70% працездатних ВПО — мати стабільну зайнятість або самозайнятість.
Передбачено, що кількість людей, які тривалий час проживають у МТП (понад 12 місяців), має щороку скорочуватися не менш як на 30% — за рахунок розвитку сталих житлових рішень (постійне житло, соціальна оренда, підтримане проживання, трансформація самих МТП у соціальне житло).
3. Кого стосується Стратегія?
Стратегія визначає завдання для всіх, хто бере участь у формуванні та реалізації політики щодо внутрішнього переміщення, зокрема:
- внутрішньо переміщених людей, у тому числі тих, які належать до вразливих груп;
- громадян України, які повертаються із-за кордону;
- ради з питань ВПО;
- територіальних громад, що приймають ВПО;
- органів місцевого самоврядування;
- обласних військових адміністрацій;
- міністерств та інших органів державної влади.
Для громад документ означає, що потреби внутрішньо переміщених людей мають враховуватися не лише під час надання допомоги, а й під час стратегічного розвитку громади, формування місцевих програм і бюджетів.
Органам місцевого самоврядування рекомендовано реалізовувати заходи операційного плану в межах своїх повноважень. Фінансування таких заходів може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Виконавці операційного плану, зокрема обласні військові адміністрації та іінші визначені органи, зобов’язані щокварталу, до 15 числа наступного місяця, подавати до Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України інформацію про виконання передбачених заходів.
Координацію дій з реалізації Стратегії здійснює Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 червня 2026 р. № 598-р).
4. Чим нова Стратегія відрізняється від попередньої?
Нова Стратегія передбачає подальший перехід від окремих рішень і заходів підтримки до цілісної та скоординованої державної політики у сфері внутрішнього переміщення, у центрі якої — людина та її потреби.
Для багатьох людей внутрішнє переміщення стало довготривалою життєвою ситуацією, тому державна політика також має бути довгостроковою.
Увагу зосереджено не лише на наданні тимчасової допомоги, а й на створенні умов для повноцінного життя у громаді. Це означає підтримку у вирішенні житлових питань, працевлаштуванні, доступі до освіти, соціальних послуг, медичної допомоги та участі в житті громади.
5. Яку роль у Стратегії відведено радам ВПО?
Стратегія закріплює роль рад ВПО як одного з ключових механізмів участі внутрішньо переміщених людей у формуванні державної політики у сфері внутрішнього переміщення. Водночас операційний план конкретизує, як саме цей механізм має працювати на практиці.
Зокрема, для обласних (Київської міської) державних адміністрацій / військових адміністрацій передбачено проведення консультацій з радами ВПО під час підготовки рішень, які можуть впливати на життя внутрішньо переміщених людей. Органи місцевого самоврядування можуть залучатися до таких консультацій за згодою.
Такий підхід сприятиме кращому врахуванню потреб переселенців під час формування державної та місцевої політики, а також посиленню їхньої участі в житті територіальних громад.
6. Як реалізовуватиметься Стратегія?
Стратегія розрахована до 2030 року і реалізовуватиметься у два етапи. Перший етап (2026–2028 роки) передбачає запуск основних механізмів. Зокрема, йдеться про розвиток цифрових сервісів, покращення взаємодії між державними органами, підготовку необхідних нормативних документів, створення нових житлових та економічних інструментів підтримки, а також удосконалення механізмів фінансування громад. Більшість заходів першого етапу виконуватиметься протягом 2026–2028 років, при цьому значна частина із визначеними строками реалізації запланована на 2026 – початок 2027 року, а 2028 рік стане завершальним для першого етапу.
Другий етап (2029–2030 роки) базуватиметься на результатах першого. До кінця 2028 року міністерство, відповідальне за координацію Стратегії, має підготувати новий операційний план з подальшими кроками її реалізації.
Починаючи з 2027 року, Кабінет Міністрів щороку оцінюватиме виконання Стратегії. Це дозволить за потреби коригувати заходи та враховувати нові виклики.
Стежте за нашими публікаціями
У нових матеріалах ми пояснимо чотири головні цілі Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення до 2030 року та їхнє практичне значення для територіальних громад і рад ВПО, а саме:
- Забезпечити цілісну та скоординовану систему державної політики щодо внутрішнього переміщення.
- Координована евакуація з території бойових дій та виїзд із ТОТ з урахуванням потреб людей.
- Допомогти людям інтегруватися у громади та стати більш самостійними.
- Створити умови для добровільного та безпечного повернення переселенців та їх реінтеграції.
Також окремо розглянемо зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2023 р. № 812 та пояснимо, як вони впливають на діяльність рад ВПО.
Цю публікацію підготували за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН). Зміст цієї публікації виключно є відповідальністю Благодійної організації «Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”» і жодним чином не відображає поглядів УВКБ ООН.