Щорічно з 25 листопада до 10 грудня у світі та в Україні триває міжнародна кампанія 16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства. У 2025 році вона пройшла під гаслом: «Маленькі речі важливі».
Уже четвертий рік повномасштабної війни в Україні мільйони людей живуть в умовах невизначеності, втрат і травматичного досвіду. У таких обставинах особливої ваги набувають прості, на перший погляд, дії: слова підтримки, готовність вислухати, вчасна допомога або нагадування про те, що людина не залишається наодинці зі своїми труднощами. Саме на рівні громад — там, де працюють Ради ВПО та вибудовується щоденна взаємодія з внутрішньо переміщеними людьми, — ці «маленькі речі» стають важливими кроками до відчуття безпеки й довіри.
Участь Рад ВПО
Обрана тема підкреслює, що запобігання гендерно зумовленому насильству (ГЗН) та реагування на нього — це спільна відповідальність. Вона охоплює різні рівні: від державних інституцій і міжнародних організацій до громад, родин і окремих людей. Інституційна підтримка є критично важливою, проте саме на місцевому рівні — у громадах, де працюють Ради ВПО, — формується середовище довіри, підтримки та безпеки для постраждалих.
Мета кампанії «Маленькі речі важливі» — підвищити усвідомлення спільної відповідальності за запобігання ГЗН та реагування на такі випадки, показавши, що внесок кожної і кожного має значення, навіть якщо він здається невеликим. Саме з таких «малих вчинків» складаються великі зміни в житті людей і громад.
Заходи в межах кампанії «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства» відбулися за участю Рад ВПО з 23 регіонів України: 23 події пройшли наживо, онлайн та у змішаному форматі. Вони поєднали теми внутрішнього переміщення і ризиків гендерно зумовленого насильства. Заходи відвідали загалом 405 учасниць і учасників.
Важливі питання, які розглядалися:
- внутрішнє переміщення як фактор підвищеного ризику насильства: аналіз соціальних, культурних і гендерних чинників, що роблять ВПО більш вразливими до гендерно зумовленого насильства;
- суспільні установки та норми, які сприяють толеруванню насильства, зокрема феномен «невидимої згоди» як форми суспільної співучасті;
- психологічні аспекти сприйняття й замовчування ГЗН;
- практична профілактика та реагування: розвиток навичок розпізнавання насильства, безпечного реагування та підтримки постраждалих;
- роль Ради ВПО: напрацювання конкретних пропозицій і рекомендацій щодо підвищення обізнаності про ГЗН у громадах.
Ради ВПО долучилися через участь у просвітницьких заходах, круглих столах, зустрічах та майстер-класах, обговореннях, через поширення інформації про сервіси підтримки постраждалих, взаємодію з громадськими організаціями та правоохоронцями.
У різних населених пунктах учасниці й учасники зустрічей і заходів зіграли в настільну гру «Бути жінкою». Це антидискримінаційна гра, створена командою Благодійного фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» за підтримки Українського Жіночого Фонду як інструмент просвіти і навчання основам толерантності та взаємоповаги. Головна ідея – дати можливість «перевтілитися» в одну з восьми героїнь гри та на власному досвіді відчути всі грані життя сучасної української жінки.
Головні сенси
Кампанія нагадала про ключові принципи:
- відповідальність за подолання насильства — спільна;
- системні зміни починаються з повсякденних дій;
- підтримка може здаватися незначною, маленькою, але для постраждалої людини вона може бути вирішальною.
Формально «16 днів активізму» закінчилися 10 грудня, але протидія гендерно зумовленому насильству лишається завданням для громад на щодень. Для Рад ВПО це означає продовження роботи у сферах безпеки та захисту прав, інформування та перенаправлення, партнерства з соціальними службами, розвитку в суспільстві чутливості до потреб вразливих груп.
Кампанія «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства» була започаткована у 1991 році та нині охоплює понад 180 країн світу. Вона символічно поєднує дві ключові дати:
- 25 листопада — Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок
- 10 грудня — День прав людини.
Це нагадує суспільству: насильство за ознакою статі — не «приватна справа», а порушення прав людини.
Цю публікацію підготували за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН. Зміст цієї публікації виключно є відповідальністюБлагодійної організації «Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”»і жодним чином не відображає поглядів УВКБ ООН.